Найвідоміша техногенна аварія сучасності трапилася 26 квітня 1986 року, коли стався вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильській атомній електростанції.
В результаті було повністю зруйновано реактор, в навколишнє середовище потрапила величезна кількість радіоактивних речовин. Утворена хмара рознесла радіонукліди по більшій частині території Європи і Радянського Союзу.
Безпосередньо під час вибуху загинула одна людина, ще одна померла вранці. Однак згодом у 134 співробітників Чорнобильської АЕС та рятувальних команд розвинулася променева хвороба, і 28 з них померли протягом наступних місяців.
Пожежу на ЧАЕС гасив черговий караул пожежних частин Чорнобиля і Прип'яті, а також додаткові бригади з Києва та прилеглих областей. Із засобів захисту у пожежників були тільки брезентовий роба, рукавиці, каски і протигази, не здатні протистояти радіації.
Наслідки аварій ліквідували команди декількох відомств. У 30-кілометровій зоні навколо АЕС працювали фахівці і військові. Всіх їх пізніше стали називати ліквідаторами. Вони знаходилися в небезпечній зоні позмінно: ті, хто «набирав» максимально допустиму дозу радіації, виїжджали, на їх місце приїжджали інші. Загальна кількість ліквідаторів досягло майже 600 тисяч чоловік.
У перші дні їх завданням було знизити радіоактивні викиди із зруйнованого реактора і запобігти більш серйозні наслідки, наприклад ще один, більш потужний, вибух. Коли ця небезпека була ліквідована, почалися роботи з очищення території і будівництву так званого «саркофага» — бетонного корпусу навколо четвертого енергоблоку.
На жаль, чорнобильські події не стали останньою радіоактивної аварією в історії людства. Так, 11 березня 2011 стався землетрус в Японії, в результаті якого було пошкоджено АЕС «Фукусіма-1». Світ завмер в очікуванні катастрофи, подібної чорнобильської, однак наслідки цього разу виявилися набагато менш страшними, хоча все ж серйозними. Тим часом, «Фукусіма» стала ще одним попередженням людям про необхідність компетентно керувати атомною енергією.
