Про це забувати не можна...
69 років тому на японське місто Хіросіма була скинута атомна бомба
Відео: Хіросіма
Відео: Хіросіма - Бомба буде скинута
Показ дописів із міткою атом. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою атом. Показати всі дописи
вівторок, 5 серпня 2014 р.
неділя, 29 червня 2014 р.
Автопортрет да Вінчі може з часом вицвісти
Фото: M. C. Misiti/Central Institute for the Restoration of Archival and Library Heritage, Rome
Створений у 16 столітті автопортрет Леонардо да Вінчі зникає просто на очах — за століття неналежного зберігання зображення вицвіло, а папір пожовк, тож фахівці побоюються, що з часом витвір мистецтва може зовсім зникнути.
Століттями автопортрет генія епохи Відродження зберігався в неналежних умовах у закритому приміщенні та зазнавав впливу вологого середовища, виявила група фахівців із Польщі та Італії в ході спільної роботи. Зображення, виконане сангіною, почало просто зникати по мірі того, як папір із білого перетворювався на жовтувато-коричневий.
Дослідники поставили собі завдання визначити, чи сповільнився процес вицвітання рисунку за нинішніх умов його зберігання, і для цього навіть розробили унікальну методику дослідження артефактів. Що цікаво, такий аналіз не шкодить та не руйнує зображення. За його допомогою дослідники визначають концентрацію хромофорів у давньому папері — молекул, які поглинають світло і відповідають за пожовтіння матеріалу.
Перше вимірювання показало, що умови зберігання рисунку були вкрай неналежними. А от чи швидко йде процес старіння паперу, дослідники мають визначити, провівши повторні заміри через деякий час.
За допомогою такого аналізу, як вважають науковці, можна буде оцінювати умови зберігання цінних артефактів та забезпечити кращу їхню схоронність.
Джерело: EpochTimes.com.ua, 27.06.2014
Створений у 16 столітті автопортрет Леонардо да Вінчі зникає просто на очах — за століття неналежного зберігання зображення вицвіло, а папір пожовк, тож фахівці побоюються, що з часом витвір мистецтва може зовсім зникнути.
Століттями автопортрет генія епохи Відродження зберігався в неналежних умовах у закритому приміщенні та зазнавав впливу вологого середовища, виявила група фахівців із Польщі та Італії в ході спільної роботи. Зображення, виконане сангіною, почало просто зникати по мірі того, як папір із білого перетворювався на жовтувато-коричневий.
Дослідники поставили собі завдання визначити, чи сповільнився процес вицвітання рисунку за нинішніх умов його зберігання, і для цього навіть розробили унікальну методику дослідження артефактів. Що цікаво, такий аналіз не шкодить та не руйнує зображення. За його допомогою дослідники визначають концентрацію хромофорів у давньому папері — молекул, які поглинають світло і відповідають за пожовтіння матеріалу.
Перше вимірювання показало, що умови зберігання рисунку були вкрай неналежними. А от чи швидко йде процес старіння паперу, дослідники мають визначити, провівши повторні заміри через деякий час.
За допомогою такого аналізу, як вважають науковці, можна буде оцінювати умови зберігання цінних артефактів та забезпечити кращу їхню схоронність.
Джерело: EpochTimes.com.ua, 27.06.2014
субота, 26 квітня 2014 р.
День учасників ліквідації наслідків радіаційних аварій і катастроф та пам'яті жертв цих аварій і катастроф
Ця дата з'явилася в офіційному календарі через 26 років після аварії на Чорнобильській АЕС, сумно відомої на весь світ. Нагадаємо, раніше відзначався День пам'яті загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах. Таким чином, нова дата дозволяє віддати належне людям, які брали участь у ліквідації наслідків нещасних випадків, пов'язаних з радіацією.
Найвідоміша техногенна аварія сучасності трапилася 26 квітня 1986 року, коли стався вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильській атомній електростанції.
В результаті було повністю зруйновано реактор, в навколишнє середовище потрапила величезна кількість радіоактивних речовин. Утворена хмара рознесла радіонукліди по більшій частині території Європи і Радянського Союзу.
Безпосередньо під час вибуху загинула одна людина, ще одна померла вранці. Однак згодом у 134 співробітників Чорнобильської АЕС та рятувальних команд розвинулася променева хвороба, і 28 з них померли протягом наступних місяців.
Пожежу на ЧАЕС гасив черговий караул пожежних частин Чорнобиля і Прип'яті, а також додаткові бригади з Києва та прилеглих областей. Із засобів захисту у пожежників були тільки брезентовий роба, рукавиці, каски і протигази, не здатні протистояти радіації.
Наслідки аварій ліквідували команди декількох відомств. У 30-кілометровій зоні навколо АЕС працювали фахівці і військові. Всіх їх пізніше стали називати ліквідаторами. Вони знаходилися в небезпечній зоні позмінно: ті, хто «набирав» максимально допустиму дозу радіації, виїжджали, на їх місце приїжджали інші. Загальна кількість ліквідаторів досягло майже 600 тисяч чоловік.
У перші дні їх завданням було знизити радіоактивні викиди із зруйнованого реактора і запобігти більш серйозні наслідки, наприклад ще один, більш потужний, вибух. Коли ця небезпека була ліквідована, почалися роботи з очищення території і будівництву так званого «саркофага» — бетонного корпусу навколо четвертого енергоблоку.
На жаль, чорнобильські події не стали останньою радіоактивної аварією в історії людства. Так, 11 березня 2011 стався землетрус в Японії, в результаті якого було пошкоджено АЕС «Фукусіма-1». Світ завмер в очікуванні катастрофи, подібної чорнобильської, однак наслідки цього разу виявилися набагато менш страшними, хоча все ж серйозними. Тим часом, «Фукусіма» стала ще одним попередженням людям про необхідність компетентно керувати атомною енергією.
Найвідоміша техногенна аварія сучасності трапилася 26 квітня 1986 року, коли стався вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильській атомній електростанції.
В результаті було повністю зруйновано реактор, в навколишнє середовище потрапила величезна кількість радіоактивних речовин. Утворена хмара рознесла радіонукліди по більшій частині території Європи і Радянського Союзу.
Безпосередньо під час вибуху загинула одна людина, ще одна померла вранці. Однак згодом у 134 співробітників Чорнобильської АЕС та рятувальних команд розвинулася променева хвороба, і 28 з них померли протягом наступних місяців.
Пожежу на ЧАЕС гасив черговий караул пожежних частин Чорнобиля і Прип'яті, а також додаткові бригади з Києва та прилеглих областей. Із засобів захисту у пожежників були тільки брезентовий роба, рукавиці, каски і протигази, не здатні протистояти радіації.
Наслідки аварій ліквідували команди декількох відомств. У 30-кілометровій зоні навколо АЕС працювали фахівці і військові. Всіх їх пізніше стали називати ліквідаторами. Вони знаходилися в небезпечній зоні позмінно: ті, хто «набирав» максимально допустиму дозу радіації, виїжджали, на їх місце приїжджали інші. Загальна кількість ліквідаторів досягло майже 600 тисяч чоловік.
У перші дні їх завданням було знизити радіоактивні викиди із зруйнованого реактора і запобігти більш серйозні наслідки, наприклад ще один, більш потужний, вибух. Коли ця небезпека була ліквідована, почалися роботи з очищення території і будівництву так званого «саркофага» — бетонного корпусу навколо четвертого енергоблоку.
На жаль, чорнобильські події не стали останньою радіоактивної аварією в історії людства. Так, 11 березня 2011 стався землетрус в Японії, в результаті якого було пошкоджено АЕС «Фукусіма-1». Світ завмер в очікуванні катастрофи, подібної чорнобильської, однак наслідки цього разу виявилися набагато менш страшними, хоча все ж серйозними. Тим часом, «Фукусіма» стала ще одним попередженням людям про необхідність компетентно керувати атомною енергією.
Підписатися на:
Дописи (Atom)



