Урок 70. Будова та властивості твердих тіл

НА УРОЦІ РОЗГЛЯНУЛИ ПИТАННЯ: 
1. Будова та властивості твердих тіл.
2. Аморфні тіла та їхні  властивості. Ізотропія
3. Фізичні властивості кристалічних тіл.
               Монокристали.
               Види монокристалів.    
               Полікристали.    
               Поліморфізм    
               Анізотропія кристалів

 4. Рідкі кристали

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Підручник (Бар.): вивчити §34.
    Вправа 34.

                            ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ

Відео: Структура кристалу

           Захист екрану

           

Аморфні речовини — це тверді речовини, які не мають суворого порядку в розташуванні частинок (атомів, молекул, йонів) і не утворюють кристалічних ґраток. У кристалічних речовинах є суворий порядок розташування частинок, а в аморфних частинки розташовані хаотично.

Прикладами аморфних речовин є скло, пластик, смола, каніфоль, бурштин та пластична сірка. Деякі речовини можуть перебувати як в аморфному, так і в кристалічному стані. Наприклад: сірка.

Аморфні речовини утворюються при швидкому охолодженні розплавів, під час якого атоми не встигають зайняти правильні положення, чи при конденсації з газу. Але з часом вони кристалізуються, проте процес кристалізації при кімнатних температурах може тривати багато років, століть, чи навіть тисячоліть.

Міцність аморфних речовин, як правило, нижча від міцності кристалічних, тому для отримання матеріалів підвищеної міцності спеціально проводять кристалізацію.

Аморфні речовини не мають чітко визначеної температури плавлення. При нагріванні вони розм'якають перетворюючись на в'язку рідину.

Урок 71. Дослід Штерна

 НА УРОЦІ  РОЗГЛЯНУЛИ

       1. Середня квадратична швидкість молекул.

2. Вимірювання швидкості руху молекул. Дослід О.Штерна.
3. Пояснення будови твердих тіл, рідин і газів на основі атомно-молекулярного вчення про будову речовини.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати конспект, переглянути відео.

   Дослід Штерна - дослід, на основі якого визначено швидкість молекул газів  (1920). 


У досліді  два співвісні циліндри (мал.) оберталися з однаковою кутовою швидкістю ш навколо платинової дротинки АВ, поверхня якої вкрита сріблом.
    З поверхні нагрітої дротинки вилітали атоми срібла, швидкості v яких треба було визначити. Ці атоми, пролітаючи крізь вузьку щілину у внутр. циліндрі, осаджувалися на стінках зовн. циліндра у вигляді вузької смуги С при нерухомих циліндрах і смуги С', якщо циліндри оберталися навколо осі АВ. За час t, за який атом срібла пролітав віддаль між циліндрами l = vt, обидва вони поверталися на кут φ = ωt. Звідси швидкість руху частинки срібла v =lω/φ. 
    Густина нальоту срібла на стінках зовнішнього циліндра була неоднаковою. Найбільша ущільненість його в середині смуги означала, що тут осідали частинки з найімовірнішою швидкістю. 
   Дослід  підтвердив основні положення кінетичної теорії газів, зокрема щодо розподілу молекул і атомів газу за швидкостями.

ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ

1. Відео "Дослід Штерна" >>>
2. Відео "Дослід Штерна" >>>
3. Відео "Дослід Штерна" >>>
4. Інтернет-урок "Агрегатні стани речовини. Фізичні властивостітіл у різних агрегатних станах" (7 клас) >>>

>>>

Автопортрет да Вінчі може з часом вицвісти

Фото: M. C. Misiti/Central Institute for the Restoration of Archival and Library Heritage, Rome

    Створений у 16 столітті автопортрет Леонардо да Вінчі зникає просто на очах — за століття неналежного зберігання зображення вицвіло, а папір пожовк, тож фахівці побоюються, що з часом витвір мистецтва може зовсім зникнути.
     Століттями автопортрет генія епохи Відродження зберігався в неналежних умовах у закритому приміщенні та зазнавав впливу вологого середовища, виявила група фахівців із Польщі та Італії в ході спільної роботи. Зображення, виконане сангіною, почало просто зникати по мірі того, як папір із білого перетворювався на жовтувато-коричневий.
     Дослідники поставили собі завдання визначити, чи сповільнився процес вицвітання рисунку за нинішніх умов його зберігання, і для цього навіть розробили унікальну методику дослідження артефактів. Що цікаво, такий аналіз не шкодить та не руйнує зображення. За його допомогою дослідники визначають концентрацію хромофорів у давньому папері — молекул, які поглинають світло і відповідають за пожовтіння матеріалу.
      Перше вимірювання показало, що умови зберігання рисунку були вкрай неналежними. А от чи швидко йде процес старіння паперу, дослідники мають визначити, провівши повторні заміри через деякий час.
      За допомогою такого аналізу, як вважають науковці, можна буде оцінювати умови зберігання цінних артефактів та забезпечити кращу їхню схоронність.
Джерело: EpochTimes.com.ua, 27.06.2014